Ця вистава про велику материнську любов, що не знає меж. Воiстину святу любов жiнки-страдницi до свого позашлюбного сина. 
В образi Ганни - матiр, що готова до самопожертви. Ганна бажала бачити свого сина щасливим, хотіла пiзнати радiсть, але материнства.достатку, пiдґрунтя для цього не мала. Вона пiдкинула хлопчика бездiтним людям, а сама пiшла до них наймичкою. Образ жiнки-матерi це найвищий п`єдестал чистоти, глибини й вiрностi почуттiв. Вистава нагадує нам - моральна краса материнства - прекрасна!