Маю сміливість розказати вам історію... Історію кохання, історію виживання, історію війни, історію "Азовсталі"... Він - захисник Маріуполя, підполковник Нацгвардії, кіборг "Азовсталі" Вона - дружина військового. Його дружина. Бранка бомбосховища "Азовсталь" із сином на руках... Це біль... Біль мого серця. ВІН - мій племінник. Наразі, поранений військовополонений офіцер. ВОНА - моя невістка, що пройшла із дитиною фільтраційні табори. Вже у безбеці. Що далі??? Скільки таких історій, доки триває війна? Скільки очей з надією? Скільки сердець? Вірю в Україну та ЗСУ! Бо віра - в очах кожного з вас! Бо ваші очі - лоскочуть душу...