Все, що я хочу… це те, щоб всі хто чекають… Дочекались! Хочу, щоб наші герої були живими. Хочу, щоб любов не згасала у розлуці, щоб кожен подих був спільний, попри фізичну розлуку. Це нестерпний біль, біль розлуки, біль переживання за коханого, за тата, за брата, за кожного, хто сьогодні захищає нашу рідну землю! Але я знаю, що лише ми, жінки України, маємо таку енергетику, таку силу, що саме вона і захищає наших воїнів. Ми сьогодні як обереги, саме ми захищаємо думками, енергетикою нашу Україну. Мої любі дівчата, я хочу всіх вас обійняти і сказати, що ми вистоїмо, з такими чоловіками, як в нас, і з такими жінками-оберегами, сильними до кісток своїх, як всі Ви! Ми обов’язково ДОЧЕКАЄМОСЬ!