Ярмак - Воїн
Статура велетня, як стовбур дуба
Вітер по волі колихає чуба
Плечі розкинулись, як Дніпра кручі
Ану ідіть до батька, пани сучі
Закрутив шаблю, як і вуса, вправно
Моя душа гуляє полем здавна
Самою долею мені край даний
Я народився, щоб зірвать кайдани
Ой у вишневому садочку
Мати у спогадах все колиха
Сльозами випрала сорочку
Чекає з бою свого козака
Ой вийди-вийди, місяченьку
Та розкажи, що бачиш там з гори
Щоб там із моїм козаченьком
Через вітри зі мною говорить
Воїн!