Друга світова війна, в яку був практично залучений весь світ, закінчилася страшним кровопролиттям мільйонів людей з неймовірною жорстокістю та розрухою. Повертаючись з війни, герой пластичної драми відчуває гострий душевний біль спогадів від втрати, загиблих однополчан, шкільних друзів та втраченого кохання. Він володів усім і втратив усе. Усередині була лише порожнеча та нестерпний біль. Як у тумані в його запаленому мозку стали з'являтися картини з колишнього часу. Все змішалося в його відчуттях картин бою, смерті, прокльонів, ніжності та любові. Сприйняття були настільки реальними, що Він знову і знову переживав колишнє. Минуле не відпускало його, пробуджуючи в ньому все зростаючий протест проти насильства та смерті. Кінець шляху. Тільки ніжні руки матері, що пестять його не на часі посивілу голову… Пластична драма «Пейзаж»