Акакій

Шинель у даній виставі представлена як будинок, як образ жадання і одночасно символ молоха, здатного людину засмоктати, зруйнувати, знищити ... У складній візуальній партитурі вистави задіяно багато персонажів, але вгадується чітка взаємодія темних і світлих сил, які керують людиною. Так, душа чиновника постає у вигляді дитини в милих білосніжних шатах, що бігає, немов в райських кущах, з сачком за метеликами. Думка про те, наскільки скорботний шлях людини від народження до смерті передана пластично, надзвичайно образно, вона гранично точна за емоційним напрямом і вишукано-театральна за втіленням.