Ми вклали душу у кожний сантиметр кав’ярні нашої мрії — історія Тетяни та В’ячеслава,  власників Selfie_coffee_bar
 
Тетяна та В’ячеслав — подружжя та власники незвичайної кав’ярні в історичній місцині Кривого Рогу. Після багатьох років у танцювальній кар’єрі закордоном, вони повернулися на Батьківщину, натхненні створенням особливого місця, куди люди захотіли б повертатися знову і знову. То звідки саме виникла ідея кави з фоткою, чому власники не вважають американо кавою, а заклад обійшовся удвічі більше, аніж вони планували.


 
Тетяна та В’ячеслав починали свою кар’єру у шоу-балеті Fashion Pa, працювали спочатку у Кривому Розі та по всій країні. Пізніше, у 2009 році, полетіли на їх перший контракт до Японії, згодом до Кореї та Китаю. Через шість років почали займатися фріланс моделингом, тому що хотіли особистісної реалізації. Так вони працювали у Китаї ще п’ять років, але завжди хотіли жити та розвиватися вдома, в Україні.
 
У Китаї Тетяна та В’ячеслав заробили кошти для подальшого розвитку та інвестування. Зараз Тетяні тридцять три роки, а В’ячеславу тридцять два, у них є маленький син та дві незвичайні кав’ярні. 
 
“Перший Криворізький” поговорив із Тетяною, власницею кав’ярні, про складнощі з реєстрацією бізнесу у центрі міста, їх дружню команду, асортимент напоїв, смаки їхніх клієнтів. 



Релакс: З чого все починалося, як вам вдалося створити бізнес у центрі міста та яким був ваш стартовий капітал?
 
Тетяна: Після повернення до рідної країни з Китаю, де ми багато років працювали, ми не зовсім орієнтувалися у цінах, за нашим планом кав'ярня мала обійтись близько 20000$, та через те, що місце яке ми обрали потребувало капітального ремонту, сума інвестицій склала у два рази більше запланованого.
 
Адже, коли створюєш заклад у центрі міста з якісними напоями, прагнеш бути кращим та особливим, неможливо зекономити на інтер'єрі чи хоча б маленьких деталях, обладнані, чи посуді, тому що все має значення, навіть квітка. Ми працювали з дизайнером та вклали душу у кожний сантиметр нашої кав'ярні — мрії. Реєстрація, якщо чесно, була найлегшим етапом, зайняла близько однієї години. 
 

 
Релакс: Ваш заклад знаходиться в історичній місцині – на проспекті Поштовому. Чи пов'язана з цим ідея та, чи відчуваєте важливість вести бізнес в такому місці, де у Кривому Розі все починалося ? 
 
Тетяна: Історична місцина приваблювала нас з перших прогулянок проспектом, але ми не одразу наважилися робити бізнес саме тут, бо розуміли складність реалізації такого плану. Але кожного разу, коли ми дивились інші приміщення, нам постійно чогось не вистачало: висоти стелі, тераси на вулиці, місця для паркування, тому ми кожного разу повертались саме до цього місця, доки одного дня все ж таки наважилися підписати договір про оренду.
 
Також були і вимоги влади. А саме стосовно кольору будівлі, збереження архітектури та фасаду, який ми не обирали. 




 
Релакс: Чи стикалися ви зі складнощами з логістики, маркетингу? 
 
Тетяна: Звісно, без складнощів не буває, на мою думку, саме вони гартують характер. Не всі підрядники, у яких ми замовляли меблі, виконали їх у зазначений термін, тому відкриття ми відкладали разів зо п’ять.
 
А наші партнери з обсмаження кави Freshcoffeeroastery, взагалі першу партію кави привезли авансом для нас, бо бачили рівень нашої виснаженості. Я вірю, що все відбувається так, як треба, зрештою ми відкрилися у дуже магічний день — 19.12.2019 року. 


 
Релакс: Звідки виникла ідея саме такого формату закладу? Розкажіть про вашу команду та про себе. 
 
Тетяна: Ми люди, які виросли на сцені, подорожували та працювали у шоу- балеті, з творчістю завжди були на «ти». Ми з чоловіком жили за кордоном та бачили багато чого креативного, а також помічали великі черги людей у маленькі кав'ярні чи кондитерські, де серед просто гігантського вибору закладів люди йшли саме туди, де готують не «просто каву», саме тоді ми почали мріяти про власну кав’ярню.
 
Тоді виникли думки на кшталт «а якщо відкрити кав’ярню у нашому місті, то якою вона буде? Чим буде відрізнятись від інших?»
 
Одного вечора, сидимо дивимось відео,  бачимо як десь у Японії, на каві надрукували портрет, скажу чесно: просто одразу ідея з’явилася у голові!  «О круто, це ж така крута емоція, замовляєш каву, а отримуєш надрукований портрет» — , подумав тоді чоловік. Тобто замовляєш каву, а отримуєш дещо більше.
 
Так і виникла назва «Selfie_coffee_bar», фото на каві є, а далі одразу на мою думку спала й зона для селфі, саме з тією лампою для селфі, щоб гості могли сфотографувати себе, та одразу на каву надрукувати свіженьку світлину. Так і народилася концепція закладу, яку ми надалі розвивали. 


 
Команда — наша сила! У це складно повірити, але найкращі люди, з якими ми мріяли працювати самі прийшли до нас! 
Першою була наша подруга, яка почула про наші плани та ідеї, і сказала, що працюватиме у кав’ярні з нами.


 
Звісно, ми кожного дня пили каву, разів по п'ять, у різних кав'ярнях нашого міста, так за пів року ми підсіли на смак кави, яку варив один хлопець, його кава була особливою, вона вирізнялася з сотень інших. Ми ходили кожного дня пити його каву і казали один одному де ж і нам знайти такого ж крутого бариста.
 
Ми розвісили оголошення, приїхали на об'єкт, обираємо деталі в інтер’єр, як раптом  на велосипеді під’їжджає він, той самий омріяний нами бариста, просто під'їжджає і питає: «А тут кав'ярня буде? Вам потрібен бариста?»  То був подарунок долі, бо такої сильної, єдиної команди ми собі й уявити не могли. 
 
Через місяць ми укріпилися ще одним фанатом кави, і таким сильним складом ми дуже плідно та згуртовано працювали аж до початку повномасштабної війни.
 
 
Тому скажу як вже є, головне у нашому бізнесі це якість кави, люди які її готують, та емоції, які отримують наші гості. 
 
Релакс: З якими складнощами довелося зіткнутися через війну ?
 
Тетяна: Як і для всіх, для нас війна це про втрати. Пам’ятаю перші дні, ми відчували шок, тривогу, розгубленість….
 
Змусити людей працювати у такі моменти просто язик не повертається. Через 3 дні наш головний бариста пішов до военкомату, бо вже мав досвід у армії. Це було дуже важко, але ми сподівалися що через декілька тижнів все скінчиться і повернеться на свої місця. 
 
На роботу люди виходили тільки за власним бажанням, другу кав‘ярню ми просто закрили через тиждень, тому що попит різко впав, ми не мали змогу сплачувати  рахунки.
 
Але пам’ятаю як на Поштовому наші гості приходили в обід з дітьми і дякували, за те що працюємо, даємо змогу дітям відчути себе спокійно.
 
Кавярня стала нібито майданчиком психологічної підтримки, де ми спілкувалися, ділилися переживаннями, думками та підтримували один одного.
 
 Згодом, ми втратили майже всю команду і почали усе з початку. Пошук людей, стажування, впровадження у процес. Важко було всім, але ми ж українці! Нас не зламати.
 
У кав’ярні наша душа,  ми не маємо права опускати руки. Звісно бувають падіння та почуття відчаю, але потім підіймаємося і рухаємось вперед. Вперед до перемоги.
 
Релакс: Як ви вважаєте, до вас йдуть за кавою чи більше за емоціями? Яка основна цільова аудиторія вашого закладу?
 
Тетяна: У нашій кав’ярні емоції та кава — неподільні речі. Спершу люди прийшли за кавою, отримали круті емоції, пізніше повернулись за ними знову. На початку нашої діяльності 80% людей хотіли бачити свої фото на каві, трішки згодом це вже були побажання на день, меми або поздоровлення для друзів.
 
Зараз, звісно, це вже не так популярно з боку гостей, але коли це за нашою ініціативою, то гості завжди раді каві з побажанням. 


 
Як би не було смачно, емоції були одноразовими, на цьому все. Тому наші гості у своїй більшості постійні, ми їх щоденний вибір, ритуал, початок дня, так за три роки вони вже наші добрі знайомі та навіть друзі.
 
Цільова аудиторія кав’ярні — сім’ї, друзі, діти, ми раді гостям будь-якого віку. 
 
Релакс: Чому ви маєте такий категоричний підхід до того, щоб не продавати американо ? 
 
Тетяна: Це було викликом для нас, ми були перші у місті, хто повністю відмовився розбавляти водою еспресо. Ця історія не просто про принцип, це про культуру кави, тож ми обрали шлях не просто продавати, а розвивати та доносити людям культуру пиття кави.
 
Ви навіть не уявляєте скільки людей працює над вирощуванням, збором, логістикою, обсмаженням кави, її приготуванням.  Невже усі ці сили для того, щоб у фіналі розбавити напій?! 
 
Ми пропонуємо нашим гостям класичний американо, де кількість кави пропорційна кількості води, у такому відношенні, щоб розкрити смак, відчути її ноти, терпкість, солодкість, кислинку у необхідній густині та насиченості. Ми працюємо лише на 100% арабіці, маємо різновид specialty кави для Hand Brew.




 
Релакс: Які напої клієнти найчастіше купують ?
 
Тетяна: Найпопулярніші напої у нашому закладі це капучино, фільтр кава та еспресо. 




 
Релакс: Як ви ставитеся до конкурентів? 
 
Тетяна: Ми тільки за здорову конкуренцію, вважаю що фокусуватися треба на якості послуг, які ви надаєте, тоді гості розкажуть про вас краще, ніж ви самі. 


 
Релакс: Чи вважаєте що клієнт завжди правий?
Чому так, або чому ні? 
 
Тетяна: Наша діяльність, звісно, заради гостей, клієнтоорієнтованість зараз на піку у будь-якій сфері, але якщо бажання клієнта протилежні нашій філософії або моральним принципам, то це просто не наш клієнт


 
Релакс: У яких містах ви хотіли б відкрити кав’ярні? Та чи замислювалися над цим? 
 
Тетяна: Звісно, на початку ми мріяли про велику мережу в обласних центрах, дуже хочеться відкрити заклади у Дніпрі, Одесі, Києві, але… але це не на часі, зараз треба вистояти, мріяти звісно можна, але реально головною метою є вистояти та не втратити те, що маємо зараз.
Использованные материалы: Первый Криворожский.
Relax.1kr.ua

Коментарі

Коментування доступне тільки зареєстрованим користувачам