Неймовірні подорожі та музика, яка бентежить: у Кривий Ріг завітали Folknery
Електро-фолк дует Folknery завітав у Кривий Ріг. Два дні поспіль мандрівні музиканти вражали криворіжців своєю творчістю та неймовірними тревел-історіями.
Знайомтесь – Ярина Квітка (вокал), Володимир Муляр (ударні, клавішні, тайшо-кото, сопілка, аранжування, саунд-продюсування) та Марко – капітан команди.
Folknery – український етно-дует, що мандрує світом і у своїй музиці використовує звуки-вібрації різних країн, міст, місць... Їхня музика – це магія, космос, потужна енергія інь та ян, це мікс прадавньої пісні й традиційних інструментів з урбан-електронним аранжуванням. Вони зіграли понад 100 концертів у 17 країнах світу на різних майданчиках від Великої Британії до Австралії. Музиканти започаткували проект «Двоколісні хроніки». Під час тривалих подорожей на велосипедах вони збирають музичний фольклор, відкривають світові Україну і показують українцям світ. В рамках проекту музиканти проїхали 23 країни та понад 35 000 км.
Ось таку інформацію можна знайти на сторінках дуету у соцмережах. Це заочне знайомство з гуртом Folknery дає можливість усвідомити суть та масштаби їх творчості. Але коли зустрічаєшся з ними віч-на-віч, то бачиш не відомих мандрівників, а простих українців, які своєю талановитістю, щирістю та відвертістю завойовують серця людей в усіх куточках планети.
Гурт Folknery розвивався, прогресував, у ньому змінювався склад учасників, і зрештою став дуетом. Але основна ціль завжди залишалась непохитною. Традиційні, непопулярні, обрядові українські пісні знаходили нове життя завдяки їх творчості. Почуті в селах від найстарших жительок, пропущені через призму сучасності та власного світогляду пісні набувають нового забарвлення. Тепер вони не загубляться між поколіннями, а будуть звучати на всю Україну, і навіть більше – на весь світ. А в той вечір ними насолоджувались криворіжці.
Для криворіжців музика гурту Folknery виявилась специфічною та неформатною. Але і у цього стилю знайшлись прихильники. Навіть серед тих, хто не підозрював у себе наявність таких смаків.
Шалені етнічні ритми, мелодія сопілки, сильний та чаруючий вокал, стародавні українські мотиви, тіні на стіні від танцю Ярини… Все це пробуджує якісь первісні почуття, захоплює та закручує з головою у вихрі неймовірної енергетики.
Дуже вагома деталь всього дійства, як не дивно, це сукня вокалістки. В наш час жінки все рідше носять спідниці, надаючи перевагу більш комфортному одягу (брюкам, джинсам). Але звичайна сукня, яка під час танцю розвівається, обвивається навколо ніг, відкидає химерні тіні – це справжнє диво. Спостерігаючи цю картину, розумієш, наскільки важливо дівчатам зберігати вроджену витонченість, примножувати свою жіночу енергію і наповнювати нею простір навколо себе.
Та не єдиною українською етнікою повниться творчість гурту. Мандруючи, Володимир та Ярина відкривають для себе багато нового в різних куточках світу. Вони використовують вібрації та звучання непритаманні нашій культурі, та гармонійно поєднують їх у cвоїх піснях.
Folknery надзвичайні у всьому! Навіть їх вихід «на біс» знаходиться за рамками загальноприйнятих тенденцій.
На прохання криворіжців продовжити виступ, Ярина запропонувала всім піднятись зі своїх місць і приєднатись до імпровізованої розминки. Під зазивні ритми барабанів всі присутні пустились в нестримний танок. Тіло саме підказувало рухи, свідомість відкинула всі надумані обмеження та сором’язливість. Значення мала лише музика та шалена енергетика.
Ось так драйвово закінчилась перша частина спілкування з дуетом Folknery.
Наступного дня Folknery у форматі діалогу та дружній атмосфері розповідали криворіжцям про свою мрію, яка втілюється у життя – навколосвітню подорож на велосипедах.
Велосипедом навколо світу, з дослідженням культур та поширенням інформації про Україну. Про все це знімаємо відео. Це, зрештою, і є наша мрія! У Володі колись була мрія побачити кенгуру. Мені ця авантюра сподобалась, і ми вирушили у нашу найдовшу мандрівку з України до Австралії. Ми таки побачили кенгуру! – сміється Ярина.
Двоколісні Хроніки – це культурно-мандрівний проект, який Ярина та Володимир започаткували у 2010 році. З того часу вони регулярно вирушають в експедиції Україною у пошуках маловідомого фольклору. Ще одна мета мандрівників – популяризація екологічного туризму:
Велосипеди, це екотранспорт, найдешевший транспорт, і він дає змогу обирати ті маршрути, які ми хочемо. Ми можемо їхати і по великих дорогах, і по Богом забутих стежках.
Подорожі – це можливість пізнати світ, побачити життя з різних ракурсів, розширити свою свідомість
Ми своєю діяльністю хочемо показати, що неважливо як ви подорожуєте, неважливо на якому транспорті – велосипедом, машиною чи літаком. Важливо, що ви подорожуєте в принципі. Тому що, подорожі розвивають нас, вони нас вчать багатьом речам, яких ми не дізнаємось вдома, – ділиться думками Володимир.
Один з посилів цього проекту – подорожувати це не обов’язково дуже дороге задоволення, особливо для екстрималів. Бюджетний спосіб пересування та ночівля у наметі роблять мандрівку доступним та незабутнім відпочинком.
Головна фішка проекту Двоколісні Хроніки – це цілковита відмова від готелів. Володимир та Ярина приймають запрошення погостювати у тамтешніх привітних господарів, або розбивають табір просто неба. Це дає змогу цілковито зануритись у місцевий колорит, та якнайближче познайомитись з культурою та традиціями країни. За їх словами, знання мови не має особливого значення. Навіть жестами можливо спілкуватись годинами, і чудово розуміти одне одного. Головне бути щирими та відкритими. А музика – це ще один інструмент порозуміння.
У свою першу подорож музиканти відправились з барабаном та дивовижним інструментом – колісною лірою. З їх допомогою Folknery знайомили перехожих з українською культурою, та навіть заробляли на прожиток. Кожного разу стикаючись з фінансовими проблемами мандрівники проявляли винахідливість, і вигадували щось нове для себе. Так і народилась ідея з їх фірмовими листівками.
Ми робили багато різних фотографій, і виготовляли з них листівки, які в нас могли придбати бажаючі. Я пам’ятаю відгуки типу: «О Боже, це щось неймовірне! У ХХI столітті, коли одним кліком можна відправити листа будь-куди, ми кілька місяців чекаємо листівку з Австралії чи Індонезії». Тобто для нас це вже стало диковинкою, і водночас дуже приємною річчю, - каже Ярина Квітка.
Найактивніші учасники дискусії отримали таку картку з автографом на пам’ять.
Кожен день веломандрівки музикантів був наповнений дивовижними подіями, які іноді завершувались геть непередбачувано. І саме в цій непрогнозованості і є головне задоволення від подорожування. Але де б ви не знаходились, завжди потрібно пам’ятати що ви тут гості. Тож перша, і головна порада мандрівникам від гурту Folknery – непохитно поважати закони та звичаї країн, в яких знаходитесь. Так можна уникнути багатьох непорозумінь, та сповна насолодитись подорожжю. Всі їх пригоди можна подивитись у випусках проекту «Двоколісні Хроніки».
Ще одна рекомендація криворіжцям від дуету – найкращий варіант для подорожі веломандрівникам-початківцям за кордон – Туреччина. На думку музикантів ця країна майже ідеальна, адже вона не далеко, але там є багато екзотики.
Особливу цікавість жіночої частини аудиторії викликала історія Марка, сина Ярини та Володимира. Цей юний мандрівник народився у далекій Австралії, і його шлях почався з відчайдушної боротьби за життя. В цей скрутний час родину підтримували небайдужі люди з усього світу, українська діаспора згуртувалась і допомогала збирати кошти на медичні витрати. Ці обставини черговий раз показали всім, що людська доброта та співпереживання не мають кордонів. Всі подробиці цієї історії можна дізнатись подивившись телепроект «Шлях Марка».
Нажаль, за вечір не встигли обговорити все, і залишилось ще стільки питань. Але це значить, що попереду ще дуже багато цікавого, і наступного разу обов’язково скористайтесь шансом поспілкуватись з гуртом Folknery, адже вони по-справжньому надихають. Ще довгий час після заходу було невимушене бажання спілкуватись українською мовою. Вони нагадали всім яка вона прекрасна… А бажання відправитись у велопоїздку, хоча б ненадовго і недалеко, не покине ще довго.
Коментарі
Коментування доступне тільки зареєстрованим користувачам