Великдень в Україні: традиції та звичаї

З давніх-давен для українського народу Великдень був головним релігійним святом року. За сотні років сформувалось чимало традицій, обрядів і вірувань, які передавалися з покоління в покоління. 

Наші пращури цей день і весь наступний тиждень проводили весело: готували великодню традиційну страву - Паску, фарбували яйця, водили хороводи, гойдалися на гойдалках, відвідували будинки з вітаннями.

Пасха, Великдень або Світле Христове Воскресіння — найголовніше православне свято. Редакція інформаційного агентства «Перший Криворізький» розповість вам про те, як наші пращури святкували це світле свято. 

Зустріч Світлого Христового Воскресіння включала не лише урочисте богослужіння у храмі, а й народні гуляння. Після багатоденного посту та відмови від розваг святкування проходило широко — з хороводами, іграми, піснями. Великдень відзначали від 3 до 7 днів, а в деяких регіонах і до Трійці (святкується через 50 днів після Великодня).

Улюбленою розвагою на Великдень було катання яєць або «качалочки». У кожному регіоні утворилися правила гри. Було й таке: гравець скочував фарбоване яйце по похилій дерев'яній дощечці або некрутій гірці і намагався збити їм інші яйця, що стоять внизу. Якщо учасник вигравав, то брав збите яйце собі та продовжував гру. Якщо промахнувся, то у гру вступав наступний, а яйце, що невдало скотилося, залишалося. 

 

Часто використовували дерев'яні майстерно розписані яйця, іноді спеціально для цієї розваги виготовляли цілі набори таких яєць. У «качалочки» досі грають у деяких регіонах.

Також на Великдень ставили каруселі та великі гойдалки. Вважалося, що від хитання на них залежить майбутній урожай.

Саме тому гойдалися найчастіше з Великодня до Трійці якраз під час активного зростання пшениці. Також існувало повір'я, що гойдалка допомагає швидше знайти чоловіка чи дружину. 

 

Серед популярних була забава, відома під назвою "в орла", "в орлянку". У неї найчастіше грали на гроші. Найпростіший спосіб гри: один з учасників підкидав монету, а коли вона падала на землю, другий повинен був не дивлячись відгадати, якою стороною вона впала догори.

Аверс (орел) завжди означав виграш, реверс (рішка) — програш. Тому гра й одержала свою назву — "в орла". У деяких селах вона збереглася і до сьогодні. 

Раніше співали й великодні пісні, передавалися вони з покоління у покоління. З приходом радянської влади у сім'ях ця традиція майже зникла, проте фольклорні ансамблі при сільських клубах часто знали та співали їх. 

Головний пасхальний спів — тропар «Христос воскрес із мертвих» — виконували під час церковної служби. Але в деяких селах він звучав не лише у храмі.

 

У деяких регіонах до канонічного тексту тропаря додавали слова від себе. Бога просили про головне: здоров'я, достаток, хороший урожай. 

 

У перший понеділок після Великодня хлопці обливають водою дівчат, аби ті були здоровими й щасливими протягом року. Діти ходять «хрестувати» — вітати зі святом родичів, хрещених батьків, сусідів і добрих знайомих. На знак вдячності родичі обдаровують дітей солодощами й подарунками.Закінчуються великодні святкування відвідуванням могил родичів. Вважається, що на Великдень Бог відкриває рай і пекло, щоб душі померлих предків відвідали рідних, і весь Великодній тиждень вони перебувають на землі поруч із живими.

 

З давніх-давен для українського народу Великдень був головним релігійним святом року. За сотні років сформувалось чимало традицій, обрядів і вірувань, які передавалися з покоління в покоління. 

 

Наші пращури цей день і весь наступний тиждень проводили весело: готували великодню традиційну страву - Паску, фарбували яйця, водили хороводи, гойдалися на гойдалках, відвідували будинки з вітаннями.

Пасха, Великдень або Світле Христове Воскресіння — найголовніше православне свято. Редакція інформаційного агентства «Перший Криворізький» розповість вам про те, як наші пращури святкували це світле свято. 

 

Зустріч Світлого Христового Воскресіння включала не лише урочисте богослужіння у храмі, а й народні гуляння. Після багатоденного посту та відмови від розваг святкування проходило широко — з хороводами, іграми, піснями. Великдень відзначали від 3 до 7 днів, а в деяких регіонах і до Трійці (святкується через 50 днів після Великодня).

 

Улюбленою розвагою на Великдень було катання яєць або «качалочки». У кожному регіоні утворилися правила гри. Було й таке: гравець скочував фарбоване яйце по похилій дерев'яній дощечці або некрутій гірці і намагався збити їм інші яйця, що стоять внизу. Якщо учасник вигравав, то брав збите яйце собі та продовжував гру. Якщо промахнувся, то у гру вступав наступний, а яйце, що невдало скотилося, залишалося. 

 

Часто використовували дерев'яні майстерно розписані яйця, іноді спеціально для цієї розваги виготовляли цілі набори таких яєць. У «качалочки» досі грають у деяких регіонах.

Також на Великдень ставили каруселі та великі гойдалки. Вважалося, що від хитання на них залежить майбутній урожай.

 

Саме тому гойдалися найчастіше з Великодня до Трійці якраз під час активного зростання пшениці. Також існувало повір'я, що гойдалка допомагає швидше знайти чоловіка чи дружину. 

 

 

Серед популярних була забава, відома під назвою "в орла", "в орлянку". У неї найчастіше грали на гроші. Найпростіший спосіб гри: один з учасників підкидав монету, а коли вона падала на землю, другий повинен був не дивлячись відгадати, якою стороною вона впала догори.

Аверс (орел) завжди означав виграш, реверс (рішка) — програш. Тому гра й одержала свою назву — "в орла". У деяких селах вона збереглася і до сьогодні. 

 

Раніше співали й великодні пісні, передавалися вони з покоління у покоління. З приходом радянської влади у сім'ях ця традиція майже зникла, проте фольклорні ансамблі при сільських клубах часто знали та співали їх. 

Головний пасхальний спів — тропар «Христос воскрес із мертвих» — виконували під час церковної служби. Але в деяких селах він звучав не лише у храмі. 

У деяких регіонах до канонічного тексту тропаря додавали слова від себе. Бога просили про головне: здоров'я, достаток, хороший урожай. 

 

У перший понеділок після Великодня хлопці обливають водою дівчат, аби ті були здоровими й щасливими протягом року. Діти ходять «хрестувати» — вітати зі святом родичів, хрещених батьків, сусідів і добрих знайомих. На знак вдячності родичі обдаровують дітей солодощами й подарунками.

Закінчуються великодні святкування відвідуванням могил родичів. Вважається, що на Великдень Бог відкриває рай і пекло, щоб душі померлих предків відвідали рідних, і весь Великодній тиждень вони перебувають на землі поруч із живими.

 

Использованные материалы: Первый Криворожский. Фото Pinterest